Адаптація
першокласників
В Законі «Про освіту» прийнятому
в 2018 році сказано, що освіта є основою інтелектуального,
духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної
соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства,
об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
Метою освіти є всебічний
розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів,
інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і
необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання
відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та
спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення
на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу
українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення
сталого розвитку України та її європейського вибору.
У статті 3 Закону «Про
освіту» говориться: « Кожен має право на
якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту
впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту
у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.»
У Статті 7 наголошено, що мовою освітнього процесу в
закладах освіти є державна українська мова. Метою освіти є всебічний розвиток, виховання і
соціалізація особистості, яка має прагнення до самовдосконалення і навчання
впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення
цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних
кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, про які ви вже мабуть
багато чули з екранів телевізора. Це і:
вільне
володіння державною мовою;
здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
математична
компетентність;
компетентності
у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність
екологічна
компетентність;
інформаційно-комунікаційна
компетентність;
навчання впродовж життя;
громадянські
та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості,
рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням
рівних прав і можливостей;
культурна
компетентність;
підприємливість
та фінансова грамотність;
Спільними для всіх компетентностей є такі
вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію,
творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати
ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з
іншими людьми.
У
Держстандарті визнано 2 цикли навчання в початковій школі: 1 цикл – 1 – 2
класи, 2 цикл – 3 – 4 класи.
У початковий період навчання дитини у
першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду. Створення
сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання
забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання.
Перші
тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті
атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного,
висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної взаємодії учителя
з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць ми
приділяли знайомству, коротким
розповідям про власні захоплення, улюблені ігри, тощо. Наприклад, деякі з
проблемних питань вересня: Навіщо мені ходити до школи? Хто я? Хто мої
однокласники? Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому? Як
почуватися комфортно у класі мені і моїм однокласникам? Як нам стати класною
спільнотою? Чого ми можемо досягнути спільно? Як зберегти дружбу? Які таємниці має
шкільне подвір’я? До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань
ми використовуємо різні види освітньої
діяльності. Серед них практика «ранкового кола», інтерактивні заняття у парах
та групах на умовах співпраці ,«щоденні п’ять», рефлексія та самооцінювання та
багато інших форм та методів. Значну частину з них ми проводимо за межами
класної кімнати - на свіжому повітрі, у русі. Важливо створити надійну основу
для перетворення перших місяців періоду адаптації учнів, для пізнання нового
для себе, опанування новим довкіллям, створення учнівської спільноти.
Вчителі
школи разом з батьками та відділом освіти створили освітній простір, де є всі
умови для навчання в НУШ. Це і мобільні парти для одного учня, технічні засоби,
методичне забезпечення, дидактичні ігри. Особливу увагу вчителі приділяють збереженню
та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському
вихованню.
У центрі НУШ –
інтегроване тематично-проектне навчання. Саме поняття “інтеграція” – не
нове. Ще до реформи вчителі-практики намагались поєднувати предмети. Інтеграція
вимагає від вчителя більш глибинної підготовки до уроків. Постійно треба зосереджувати свою увагу на
досягненні очікуваного результату, щоб не втратити основної ідей –
“здобути нові знання”. Натомість міжпредметна інтеграція в початковій школі вирішує ряд проблем.
Наприклад – дублювання навчального матеріалу на різних предметах, те, що
“монологічні” предмети втрачають практичну ефективність. Інтеграція дає змогу
дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно .
Інтегрований курс поєднує такі освітні
галузі: “Мовно-літературна”, “Математична”, “Природнича”, “Технологічна”,
“Інформатична”, “Соціальна та здоров’язбережна”, “Громадянська та історична”,
“Мистецька». Крім того, передбачені “уроки відпрацювання навчальних умінь” з
математики й української мови та літератури (у 1 класі – Навчання
грамоти). Окремо діти відвідують уроки англійської мови та фізкультури. Загальне тижневе навантаження – 23
години – не відрізняється від Типових навчальних планів, за якими навчають
в інших класах. Основна навчальна одиниця – проектний день. Протягом
двох-трьох тижнів діти разом з вчителем працюють над проектом – усе
досліджують, спостерігають, вивчають. І врешті створюють спільний продукт у
школі. Це може бути макет школи, побудований з ЛЕГО, власна книжечка,
фотоколлаж або інсценізація уривку вивченого твору. Не тато з мамою
вдома – а самостійно і разом, під керівництвом вчителя. Кожен проект
логічно продовжує попередній. Це дозволяє формувати в дітей цілісну картину
світу.
Один
із пріоритетів НУШ – це навчання, яке приносить дітям задоволення. Вони мають почуватись у школі вільно, відчувають,
що вони потрібні вчителю. Щодня я
залучаю дітей висловлювати власні відчуття про те, що відбувалось на уроках –
діти висловлюються малюнками, вчинками, словами. Діти йдуть до школи з великим
бажанням вчитися та розвиватися. Головне, щоб це бажання не згасло, щоб воно
підігрівалося жадобою до знань, бажанням пізнати щось нове, незнайоме.
Що для цього потрібно? Жити одним
життям з дитиною, кожний день розпитувати, що нового і цікавого дізналася вона у школі, допомагати їй
розібратися в тому, чого вона не може зрозуміти, контролювати виконання
завдань. Все це робити з терпінням і любов’ю. Василь Сухомлинський казав: “У
вихованнi все головне: i урок, i розвиток рiзнобiчних iнтересiв дiтей поза
уроком, i взаємовiдносини вихованцiв у колективi.”
В НУШ
дозволяється дітям помилятись.
Лише так вони робитимуть висновки. Ми не ідеальні – діти також. Потрібно
показати дітям, що ми також можемо помилитись.
Я прагну сформувати в учнів уміння робити
висновки з власних помилок. Кожна відповідь
дитини – гідна бути вислуханою. Завжди прошу пояснити свою думку або
алгоритм підрахунку. Таким чином дитина самостійно ще раз проходить свій “шлях”
і шукає більш точну відповідь. Це тривалий шлях – щоб учні всього класу
ставились спокійно до “помилок” і сприймали їх як досвід, частину свого життя.
Оплесками підтримуємо дитину, яка проявляє ініціативу, – щоб подолати її страх
зробити не так, як очікується.
Я намагаюсь завжди слухати своїх учнів. Так
вони швидше розвинуть мовлення. Якщо дитина зненацька хоче зі мною чимось
поділитись – це ознака довіри. Кожен з вчителів педагогічно автономний, ця
робота стимулює творчий потенціал педагогів. Педагог вільний у доборі методів
та прийомів, які допоможуть досягти кінцевої мети дня. Вчитель відповідає за
те, чого навчив своїх учнів, і має бути готовим до такої роботи й уникати
“шаблонності”.
Діти захоплені роботою – це якраз те, чого
не вистачає традиційній системі навчання.
Рано говорити про результати роботи зараз.
Попереду ще довгий шлях. Але дітки, які
навчаються за принципами “Нової української школи” мають бути зовсім інші.
Вони щасливі, що стали першокласниками, радіють кожному своєму, хоч
маленькому, але успіхові. Діти вчаться працювати в групі, розкривати свою
думку, а не повторювати думку іншого. Школа орієнтована на потребу дитини жити
в соціумі. Тому , на мою думку насамперед, ці діти зростуть свідомими
громадянами своєї країни.
Готовність дитини до школи
залежить передусім від батьків. У Законі України «Про освіту» у статті 55 Права
та обов’язки батьків здобувачів освіти сказано:
1. Виховання в сім’ї є
першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та
обов’язки щодо освіти і розвитку дитини. Тобто в освітньому процесі беруть
участь вчителі, учні та батьки.
3.
Батьки здобувачів освіти зобов’язані:
виховувати у дітей
повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та
етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих
і довкілля;
сприяти виконанню
дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів
навчання;
поважати гідність,
права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
дбати про фізичне і
психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички
здорового способу життя;
формувати у дитини
культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма
народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних
політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження,
сімейного та майнового стану;
настановленням і
особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних
цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму,
толерантності, працелюбства;
формувати у дітей
усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати
суверенітет і територіальну цілісність України;
виховувати у дитини
повагу до державної мови та державних символів України, національних,
історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до
історико-культурного надбання України;
дотримуватися
установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.
Часто
батьки вважають основними
ознаками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння
читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це
мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує
спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування
передбачається програмою та методикою навчання.
Отже, готовність дитини до
школи, її майбутній успіх тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи,
наскільки контактує з однолітками і дорослими, як поводиться в конфліктних
ситуаціях.
Період адаптації дитини до школи може
тривати від 2-3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників:
індивідуальні особливості дитини, характер взаємовідносин з оточуючими, тип
навчального закладу (а значить, і рівень складності освітньої програми),
ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.
Важливим чинником є і підтримка дорослих -
мами, тата, бабусь і дідусів. Чим більше дорослих нададуть посильну допомогу в
цьому процесі, тим успішніше дитина адаптується до нових умов.
Які ознаки успішної адаптації?
По-перше,
це задоволеність дитини процесом навчання. Їй подобається в школі, вона не
відчуває невпевненості і страхів.
Дуже
важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не дозволити
йому піддаватися розчаруванню ("У мене нічого не вийде!"). Наступна ознака успішної адаптації - це
ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань,
готовність вдатися до допомоги дорослого лише після спроб виконати завдання
самому. Частенько батьки дуже старанно "допомагають" дитині, що
викликає деколи протилежний ефект. Учень звикає до спільного виконання уроків і
не хоче робити це самостійно. Тут краще відразу позначити межі вашої допомоги і
поступово зменшувати їх.
Але
найважливішою ознакою того, що дитина повністю освоїлася в шкільному
середовищі, є його задоволеність між особовими відносинами – з однокласниками і
вчителем.
І
в кінці мені хочеться сказати словами з аксіоми гуманної педагогіки Ш.А.Амонашвілі. “Уявіть Землю, яка летить в Космосі, і
скажіть їй ласкаві слова; пошліть добрі думки своїм дітям; закриємо очі – і
пошлемо вітання свої батькам; побажайте успіху вчителю, який стоїть перед вами.
Хто прекрасно і широко мислить – той ростить свій дух. Якщо дитина вам
що-небудь принесе – обов’язково похваліть зроблене і вона зробить ще. Складіть
книгу, із сторінок які принесе вам дитина, скажіть, що ви дали друзям її
почитати – створіть для кожного уявне штучне середовище.
Дитина повина бути впевнена, що вона всім потрібна і цікава.”
Рекомендації батькам
Ø Частіше
розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину
на серйозне ставлення до навчання.
Ø Не
приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього
впевненість у їх подоланні.
Ø Частіше
звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
Ø Навчіть сина чи
дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби,
одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
Ø Привчіть
дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не
пізніше дев'ятої години вечора, вставати о сьомій годині ранку).
Ø Заохочуйте
малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок,
кружечків, квадратиків).
Ø Прищеплюйте
дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх
правильно гортати сторінки.
Ø Не
стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну
враженнями від почутого, побаченого.
Ø У
будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть
заохотити її до самовдосконалення.
Ø Завжди
прагніть підтримувати вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.
